ЧИ НАВМИСНО ЮРИСТИ ЧОРНОМОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ІГНОРУЮТЬ СУДОВІ ЗАСІДАННЯ?

Іллічівським міським судом Одеської області розглядається позов про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Іллічівської (Чорноморської) міської ради від 28 квітня 2005 року №400 про видачу РСГПОП «Мрія» право власності на будівлю клубу по вул. Олександрійська в м. Іллічівськ, яку понад 20 років віруючи релігійної громади Православний приход Покрови Пресвятої Богородиці використовують, як Храм.

Перше засідання по цієї справі №501/1876/19 було призначено на 23 вересня 2019 року, друге на 06 листопада 2019 року. Але обидва засідання фактично не відбулись з причини того, що державні службовці в особі юристів Чорноморської міської ради ігнорують судові засідання.

Для проведення профілактичної бесіди позивачі, разом з журналістами газети «Альтернатива.орг», прибули у будинок Чорноморської міської ради з запитаннями до керівника юридичного відділу Охотнікова Вячеслава Володимировича.

Вячеслав Володимирович спочатку не дуже хотів розмовляти, але потім розговорився. Головний аргумент Охотнікова В.В. чому його підлеглі не відвідають судові засідання:

“…Суд має право розглядати справу і без участі сторони…”

Суд та має таке право, але для цього необхідно подати відповідну заяву та надати свій відзив по справі. Цікаво:

  • Багато справ ігнорують юристи Чорноморської міської ради?
  • І чи не є це порушенням їх посадових обов’язків?
  • Зарплату їм платять за те, що вони ходять на засідання, або за те, що не ходять?

Сподіваємось, що наступного засідання, яке заплановане на 10 годину ранку 17-го грудня, юристи Чорноморської міської ради з’являться на судове засідання, або наддадуть відповідну заяву для розгляду справи без їх участі.

Суть самої справи:

З 1998 року релігійна громада, саме Православний приход Покрови Пресвятої Богородиці м. Чорноморська користується нерухомим майном – будівлею площею 246,5 м2, колишнім клубом Рибколгоспу «Мрія» за №66 по вул. Олександрійська в м.Чорноморськ, яка розташована на земельній ділянці площею 1’880 м2.
Як було відомо віруючим релігійної громади, це нежиле приміщення було передане громадянам під Православний храм Покрови Пресвятої Богородиці у 1998 році на підставі Договору, укладеному між представником Рибколгоспу та настоятелем протоієреєм Даніловим Борисом і використовувалась воно, як храм Божий.
На протязі всього цього часу будівля храму утримувалася за особисті гроші віруючих, будівельні роботи також здійснювалися за особисті гроші прихожан.
За весь цей час жодних претензій з боку держави або приватних осіб або приватних підприємств чи установ до прихожан з приводу незаконного використання будівлі або земельної ділянці не надходило.
Релігійної громаді не було відомо, що рішенням Іллічівської Міської Ради за №400 від 28.04.2005 року право власності на спірне нежитлове приміщення площею 246,5 м2 було оформлено на Рибосільськогосподарське приватно-орендне підприємство «Мрія» та земельна ділянка площею 1180 м2 передана на підставі державного акту на право постійного користування землею за №36 від 30.50.2000 року.
26 квітня 2007 року РСГПОП «Мрія» був укладений Договір купівлі-продажу спірного приміщення з ПП «Авіаційно-технічне КБ з дослідним виробництвом». Відповідно до умов договору продавцю було передано право користування земельною ділянкою площею 1180 м2 під будівлею.
16 квітня 2008 року ПП «Авіаційно-технічне КБ з дослідним виробництвом» вже уклало інший Договір купівлі-продажу нерухомого майна на це приміщення з громадянином Бурлаченко Андрієм Федоровичем.
Таким чином приміщення було дві перепродане, але ніхто з нових власників жодних претензій до релігійної громади не пред’являв, не сплачував кошти за утримання приміщення та землю, тобто не здійснював своє право власності у відповідності до приписів ст.ст.317-319 ЦК України.
26 жовтня 2009 року Бурлаченко Андрієм Федоровичем продає спірне приміщення громадянки Республіка Молдова Ларисі Бурлаченко, яка також жодних претензій не пред’являла з приводу користування віруючими цього приміщенням і ніяких дій, пов’язаних з здійсненням права власності на нежитлове приміщення, не здійснювала: не сплачувала за нього, не утримувала, не робила будівельних робіт тощо.
І лише у квітні 2018 року прихожанам (релігійної громаді) стало відомо, що Лариса Бурлаченко звернулась до міського суду з позовом про припинення права користування приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом звільнення приміщення.
Попередній власник Бурлаченко А.Ф. ніяких речей у приміщенні храму не тримав, приміщенням не користувався, його не звільняв та новому власникові, Бурлаченко Ларисі, не передавав.

Тому зараз і оспорюється рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради, яке і дало змогу на всі ці спірні операції з купівлі-продажу.

Що стосується права прихожан (релігійної громади) на спірне приміщення то їх позиція така:

Приміщенням користуються постійно, відкрито, безперервно більш 20 років, здійснюють усі дії по його утриманню, сплачують свої особисті грошові кошти і тому у відповідності до приписів статті 344 ЦК України вони набули право власності на це майно за набувальною давністю.

Будемо спостерігати за перебігом цієї справи.

Роман Варшанідзе, Андрій Хлопчик

АЛЬТЕРНАТИВА.ОРГ

5 0
2
Happy
0
Sad
0
Excited
0
Angry
0
Surprise

1 Response

  1. Анонім сказав:

    В Украине после веры в коммунизм пришла вера в денежного бога.

    0

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.