Кількість переглядів 1521
Мешканці будинку № 32 по вул. Троїцька в селі Лібенталь Маякської сільської ради звернулись до редакції «Альтернатива.орг» з проблемою, які вони не можуть вирішити багато років.
У далекі радянські роки у колишньому селі Ленінталь Овідіопольського району радгосп збудував гуртожиток, у якому за наказами надавав кімнати своїм працівникам для проживання під час роботи.
На початку 90-х радгосп було перетворено на колективне сільськогосподарське підприємство «Йосипівське» і все його майно плавно перейшло у це КСП.
У 2002 році КСП «Йосипівське» оформило цей будинок, як гуртожиток та отримало відповідні документи. Маючи такі документи частину цього гуртожитку, яку не займали люди, КСП продає під бар приватному підприємству.
Решта, де жили та живуть люди, залишалася гуртожитком.
У 2008 році КСП Йосипівське ліквідується, а питання власності на частину будівлі, де живуть люди, при ліквідації вирішено не було.
Люди, які живуть у цьому гуртожитку, намагалися приватизувати свої кімнати, але для них завжди знаходилися якісь відмовки. Люди оббивали пороги Йосипівської сільської ради, Овідіопольської районної адміністрації, але отримували відписки, які залишалися просто папірцями.
Люди звернулися до адвоката і розпочали процес оформлення вже через Маяцьку сільську раду, до якої складу якої село увійшло після реформи місцевого самоврядування.
Яке ж їх було здивування, коли після адвокатських запитів усі дізналися, що земельна ділянка навколо бару, яка є частиною будівлі, вже оформлена та має кадастровий номер.
Як вдалося оформити землю без урахування того, що власники бару не володіють всім будинком, залишається загадкою. Люди звинувачують у всьому місцеву владу та колишнього голову сільради, а нині старосту села – Ларису Леонідівну Петренко.
Ось так ось у нас завжди виходить – те, що можна продати та «нажитися» на цьому оформляється швидко, ще й із сумнівними документами на землю, а те, що простим людям, які законно користуються своїми кімнатами понад 25 років, пускається по «великому колу».
Роман Варшанідзе
АЛЬТЕРНАТИВА.ОРГ
Так им, баранам, и надо.
Выбрали себе председателя и, после всего, не могут ей сделать “тёмную”.
Она им сцыт в глаза, а они думают, что это роса 🙂
1. Хронометраж 1:01 – неправда про те, що 41/100 частки житлової будівлі гуртожитку КСП ПРОДАЛО. У витязі написано, що підставою набуття права власності на це майно є не договір, а рішення сільради.
2. Якщо вірити інформації з листа ОВІДІОПОЛЬСЬКОЇ РДА, хронометраж 1:24, рішення сільради про передачу 41/100 частки будівлі є підробним, бо передавати майно має право власник, а у сільради (не у КСП) є правонаступник.
3. Власника/власників з 59/100 частин будівлі не можуть знайти і не хочуть шукати просто тому, що він/вони мають переважне право на купівлю 41/100, якщо було підроблено договір між КСП та “ЗОЛОТИМ ЯКОРЕМ”, (переведення прав покупця).
4. Цільовим призначенням земельної ділянки 5123781600:03:001:0018 є “обслуговування будівлі гуртожитку”, а оскільки уся вона є забудованою будівлею гуртожитку, то зареєстрували право власності на неї за ПП “ЗОЛОТИЙ ЯКОР” теж за підробленими документами від імені власника всієї цієї будівлі.
Цей спір не є цивільним, його вирішення врегульовано Кримінальним кодексом України.
Оскільки злочин є корисливим і спрямованим на заволодіння чужим майном, то треба всіх мешканців гуртожитку визнавати потерпілими, накладати арешт на всю будівлю і ділянку, знайти хоча б один підробний чи “задньочисловий” підпис (експертиза) і захищати порушені права потерпілих, задовольняючи їх цивільні позови в порядку кримінального судочинства (з закриттям провадження за строками давності), визнанням за ними права власності на спірне майно.
Логіка і пропорції:
– якщо загальна площа будівлі дорівнює 405,9 кв.м, то 41/100 частка від неї не дорівнює 164,4 кв.м, зазначеним у витязі з реєстру нерухомості, тому показники 405,9 кв.м та 164,4 кв.м як 41/100 частка від показника 405,9 кв.м не підтверджуються доказами, не визнаються судом і ним відхиляються, а до відомостей про право власності ПП “ЗОЛОТИЙ ЯКОР” на спірне майно площею 164,4 кв.м як 41/100 частка від показника 405,9 кв.м суд ставиться критично.
– цільовим призначенням земельної ділянки 5123781600:03:001:0018 є “обслуговування будівлі гуртожитку”, а оскільки уся вона є забудованою будівлею гуртожитку, мешканці якого не брали участі у виготовленні землевпорядної документації, суд не визнає право власності на цю земельну ділянку за ПП “ЗОЛОТИЙ ЯКОР”.
– вирішуючи спір про будівлю гуртожитку, суд враховує інтереси виключно визнаних у встановленому порядку потерпілими громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток у цій будівлі та фактично проживають у цьому гуртожитку протягом тривалого часу;
– зважаючи на положення частини другої статті 2 Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” про те, що громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, можуть реалізувати конституційне право на житло, зокрема, шляхом самостійного вирішення свого (своєї сім’ї) житлового питання (відповідно до цивільного законодавства України), у реалізації цього права вселеним у гуртожиток та які фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу громадянам, які не мають власного житла, було створено перешкоди, а статтею 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав може бути визнання права, суд приходить до висновку, що захист порушених за таких обставин прав потерпілих в інший спосіб не відповідатиме запровадженому практикою Європейського суду з прав людини принципу “ефективності”, відповідно до якого порушення, яке оскаржується, чи продовження цього порушення має бути зупинено, а заявника – забезпечено адекватним відшкодуванням за будь-яке порушення, що вже відбулося (справа Kudla v. Poland, Скубенко М. проти України).
Враховуючи вищевикладене, суд вирішив:
– визнати за ІВАНОВИМ _____________ право власності на приміщення кімнати №1 жилою площею ______ загальною площею ______ у будівлі гуртожитку _________, схематично позначене літерою “А” на плані-схемі, що додається до цього рішення і є невід’ємною його частиною.
– визнати за ІВАНОВИМ ____________ право власності ____ кв.м нежитлової площі приміщення будівлі гуртожитку, що складає 10/100 частку нежитлових приміщень площею _____ будівлі гуртожитку, розташованої ______;
– визнати за ІВАНОВИМ ____________ право власності на 10/100 частку земельної ділянки кадастровий номер 5123781600:03:001:0018, площею _____, розташованої ________, цільове призначення.
Можливо, комусь цей текст здаватиметься смішним і наївним, але рейдерів і корупціонерів слід зупиняти максимально жорстко. Якщо рейдер чи корупціонер свої дії спрямовували на заволодіння державним/колективним майном, то треба їх просто позбавляти цього майна і передавати державним примусом право на це майно тим, інтереси і права яких були порушені корупціонерами і рейдерами.
В даному випадку комерсант за сприяння чиновників зареєстрував за собою право власності на нерухоме майно у будівлі гуртожитку і на землю під цією будівлею, не отримавши згоду на це ані власника цієї будівлі і ділянки, а також таємно від мешканців цього гуртожитку.
З метою полегшення вчинення, приховання обставин і уникнення відповідальності за вчинення злочину були знищені документи, які є необхідними для реалізації мешканцями цього гуртожитку права на житло, тому за цих обставин суд був змушений захистити це право лише на підставі доказів того, що на цих мешканців поширюється дія Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”.
Джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17/ed20211020#Text
Трошки доповню зрозумілою юристам мовою:
Верховний Суд, постанова від 21.02.2019 у справі 451/354/17, провадження № 61-10542св18: відсутність підпису у правочині (підроблення підпису тощо) є підставою для визнання правочину недійсним;
У п.96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц зроблено висновок про незастосування позовної давності до негаторного позову. Не поширюється позовна давність на вимогу про визнання нікчемного правочину недійсним, оскільки рішення суду, прийняте за таким позовом, тільки констатує нікчемність правочину.
Верховний Суд, постанова від 01.12.2021 у справі №591/1375/19, провадження № 61-13478св20: відсутність у заяві конкретної дати звільнення свідчить про відсутність волевиявлення працівника на припинення трудового договору за взаємною угодою сторін.
***
Тому відсутність дати, відсутність чи фальсифікація підпису, відсутність чи фальсифікація відбитку печатки є підставами для визнання правочину недійсним і неврахування судом його наслідків при розгляді спорів.