ЧИ ПОТРІБНА УКРАЇНІ ТАКА ВІЙСЬКОВА ПРОКУРАТУРА?

Кількість переглядів 4264

Останніх кілька місяців на різних політичних майданчиках триває дискусія чи потрібні у нашій країні військові прокурори, яка їх роль у зміцненні правопорядку, дисципліни у військових частинах та установах?

Історія створення та існування органів військових прокуратур у сучасній Україні збігається за часом із основними етапами державотворення.

Останній етап створення та діяльності військових прокуратур пов’язують із дійсно неординарною особистістю Анатолієм Матіосом.

(Дивиться матеріал Олексія Глуховського: ПОЧЕМУ АНАТОЛИЙ МАТИОС СТАЛ РЭКЕТИРОМ НОВОГО ВРЕМЕНИ? – РАССЛЕДОВАНИЕ ГОЛОС UA)

Слід зазначити, що для більшості пересічних українців Матіос з часу свого призначення на посаду головного військового прокурора став уособленням такого Остапа Бендера від прокуратури. Щодо організації власного піару та піару очолюваної ним військової прокуратури Матіос дійсно не має рівних. Гучні затримання, доставлення підозрюваних податківців на гвинтокрилах за державні кошти, але у підсумку нульове КПД, обмаль реальних Вироків стосовно корупціонерів у погонах. Згадайте хоча б одну доведену до логічного кінця справу із засудженням високопосадовців з Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, або Служби безпеки України, тобто у кримінальних провадженнях, віднесених законодавцем до підслідності військових прокуратур.

Навіть не фахівцю у галузі права є зрозумілим, що 90% справ, спрямованих до суду з 2014 року за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, з ознаками корупції та економічної спрямованості, розслідувались слідчими військових прокуратур або за процесуального керівництва військових прокурорів з грубим порушенням підслідності, а відтак судової перспективи не мають.

Запит суспільства – реально розібратись з причинами Ілловайської трагедії, гучних скандалів з оборудками в Укроборонпромі, закупівлями військового обмундирування за завищеними цінами та з порушенням тендерних процедур, розслідувати кримінальні провадження за фактами вибухів на 6-ти арсеналах МО України «орлами Матіоса» не виконаний, винних осіб не встановлено, а самі справи повільно спущено на гальмах.

Ветерани військових прокуратур, обговорюючи перспективи утримання на плаву військових прокуратур за умови змін у Конституції, суттєвого обмеження функцій прокуратури загалом, згадують, що до 2014 року військові прокурори реально знали стан справ у кожному військовому формуванні, наявність і стан озброєння, проблемні питання у військових частинах та установах, реально розслідували справи лише своєї підслідності. На той час військова прокуратура у загальній системі органів прокуратур була уособленням порядку, дисципліни, професіоналізму та компетентності. Проте, новий керівник Головної військової прокуратури фактично створив товариство з обмеженою відповідальністю, яким керує здебільшого у ручному режимі, заохочує лише відданих йому особисто підлеглих, які не задають незручних питань щодо законності тих чи інших його дій.

Про компетентність очільника військових прокуратур, який немов той птах Фенікс при кожній владі зумів залишатись на плаву, говорять окремі його виступи та заяви. Згадайте лише історію з тепловізором у справі щодо замаху на колишнього Генерального прокурора України Шокіна В.М.

Проте, об’єктивно характеризує стан організації діяльності військових прокуратур аналіз окремих напрямків прокурорсько-слідчої діяльності на місцях.

Тож знайомтесь, – Роман МРОЧКО, син генерала Мрочка – колишнього начальника  автомобільного управління ЗС України. Завдяки проявленій активності на посаді військового прокурора Луганського гарнізону зробив карколомну кар’єру – у 27 років по протекції Матіоса призначений на посаду заступника військового прокурора Південного регіону України.

Чим же відзначився Роман МРОЧКО під час служби на Луганщині?

Насамперед спрямував до судів Луганської області кілька сотень кримінальних проваджень за фактами ухилення військовослужбовців, призваних на військову службу за мобілізацією та за контрактом, дезертирства.

Ми спробували розібратись: Чи дійсно Роман МРОЧКО, перебуваючи на посаді військового прокурора Луганського гарнізону своєю діяльністю забезпечив законність та правопорядок у військах, відреагував у законний спосіб на наявні військові правопорушення?

Заради об’єктивності слід зазначити, що в період проведення антитерористичної операції, а саме в період загострення бойових дій, не усі громадяни, призвані на військову службу впорались із труднощами військової служби, як наслідок значно зросла кількість злочинів пов’язаних з дезертирством та самовільним залишенням військових частин.

Нагадаємо, що диспозиція ч.4 ст.407 КК України передбачає кримінальну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця вчиненні в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Також нагадаємо, що відповідно до Указу виконувача обов’язків Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Вибірковим проведеним вивченням реєстру судових рішень встановлено, що в період з вересня 2015 по травень 2017 року районними судами Луганської області незаконно засуджено понад п’ятдесяти військовослужбовців призваних за мобілізацією, які самовільно залишили військову частину або місце служби терміном до 10 діб, тобто в їх діях відсутній склад злочину, передбачений ч.4 ст.407 КК України.

Більш того, вивченням встановлено, що більше тридцяти осіб засуджено за ч.4 ст.407 КК України, які самовільно залишили військову частину або місце служби на термін від декількох годин до трьох діб.

Досудове слідство та процесуальне керівництво здійснювалось працівниками саме військової прокуратури Луганського гарнізону, під керівництвом військового прокурора Романа МРАЧКА, які користуючись довірою військовослужбовців до названого правоохоронного органу, визнавали себе винними заключали угоди про визнання винуватості та направляли кримінальні провадження до суду. Таким чином, військова прокуратура Луганського гарнізону штучно нарощувала показники щодо направлених до суду та розглянутих кримінальних проваджень саме за військовими злочинами.

Фактично, зазначені дії працівників військової прокуратури Луганського гарнізону, які змушували військовослужбовців військової служби за контрактом та призваних за мобілізацією укладати незаконні угоди про визнання винуватості та суддів Луганської області, які виносили незаконні Вироки опосередковано могли призвести до підриву боєготовності у відповідних військових формуваннях.

Відомості щодо незаконно засуджених військовослужбовців:

  1. Бабаєв Олег Олександрович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/63988136
  2. Канцедал Руслан Олександрович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/66198641
  3. Кравченко Дмитро Олександрович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/66090827
  4. Далаков Ігор Віталійович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/66098241
  5. Сігумбаєв Віктор Татбекович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/65948295
  6. Остапенко Олександр Вікторович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/65948608
  7. Кучер Святослав Олегович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/65495547
  8. Юрчук Дмитро Ярославович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/66691666
  9. Пічуга Петро Петрович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/65033515
  10. Побережний Володимир Валерійович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/64578041
  11. Мунзафаров Олександр Фарітович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/67297513
  12. Шелудяков Олександр Іванович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/64285556
  13. Дмитрук Андрій Васильович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/63429703
  14. Болдар Андрій Іванович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/63397294 
  15. Гончарук Вадим Сергійович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/63429684
  16. Лисиця Андрій Володимирович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/63429688
  17. Колесник Ігор Вікторович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/63362644
  18. Шевченко Денис Олегович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/63362645
  19. Гуртяк Євген Іванович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/63287327
  20. Іволга Андрій Петрович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/62969694
  21. Гайдук Ігор Леонидович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/62181005
  22. Сідельніков Сергій Станіславович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/59426108
  23. Мороз Микола Анатолійович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/59426119
  24. Філіпов Олександр Володимирович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/59426120
  25. Криворучко Анатолій Петрович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/58888829
  26. Ковальов Ігор Євгенович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/57551457
  27. Устименко Олександр Сергійович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/62969708
  28. Стопіро Володимир Сергійович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/62969711
  29. Губатенко Валерій Іванович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/58888268
  30. Ковальов Ігор Євгенович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/81124675
  31. Матушко Дмитро Йосипович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/58888832
  32. Зубатов Василь Сергійович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/53627619
  33. Куруляк Михайло Михайлович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/57851725
  34. Бадо Жолт Дюлович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/57516016
  35. Коров’янко Олександр Васильович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/63754764
  36. Гаркуша Ілля Олександрович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/65660728
  37. Чабан Микола Юрійович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/65660783
  38. Мунзафаров Олександр Фарітович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/67297513
  39. Подліпний Олег Віленович
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/65522126
  40. Войницька Яніна Олександрівна
    http://reyestr.court.gov.ua/Review/64520582

У цей час готується звернення представників громадських організацій до новообраного очільника Генеральної прокуратури України Руслана РЯБОШАПКИ щодо перевірки законності дій працівників військової прокуратури Луганського гарнізону під час укладення ними угод щодо визнання винуватості, а також до Верховного Суду та До Вищої Ради правосуддя щодо законності винесених суддями судів Луганської області Вироків, якими затверджено ці сумнівні угоди.

На прикладі вибіркового аналізу «діяльності» окремого військового прокурора нами виокремлено проблемне питання, яке очевидно є характерним для діяльності інших військових прокурорів. Наслідком цієї успішної діяльності окремих військових прокурорів є незаконне притягнення наших громадян, які у свій час штурмом брали військові комісаріати у час найбільшого загострення ситуації на Сході країни, до кримінальної відповідальності, скалічені долі, повна зневіра суспільства до державних інституцій та правоохоронних органів у цілому.

Виникає питання кому потрібні незаконно засуджені військові, які незважаючи на залишені родини «атакували військкомати» для прибуття на передову для захисту власним життям нашої  України ?

На даний час деякі військовослужбовці, повернувшись до цивільного життя відчувають приниження з боку суспільства, за наявність судимості за злочин, який фактично не вчиняв та відповідні обмеження в працевлаштуванні тощо.

Напевно за ці видатні успіхи 13 жовтня 2016 року відповідно Указу Президента України, військовому прокурору Луганського гарнізону Роману МРАЧКУ була вручена державна нагорода «Іменна вогнепальна зброя».

Мабуть за незаконно притягнутих до кримінальної відповідальності у 2017 році Роман МРАЧКО, завдяки опозиційному блоку, став почесним громадянином міста Сєверодонецька, що критично було сприйнято громадськістю міста, оскільки прокурор МРОЧКО проживав в місті Рубіжне, про що і вказує в декларації за 2016 рік.

Слід зазначити, що на новій більш високій посаді МРОЧКО особливих результатів не досягнув.

Напроти, після скандальної інформації з засобів масової інформації щодо викрадення у заступника військового прокурора Південного регіону Романа МРОЧКО елітного позашляховика Toyota Land Cruiser 200, та інших громадських розслідувань, не відображення питань користування цим коштовним транспортним засобом зазначений прокурор привернув особливу увагу у громадськості вже з іншого боку…

Журналіст «АЛЬТЕРНАТИВА.ОРГ»
Роман Варшанідзе
Голова ГО «МІЖРЕГІОНАЛЬНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА «ЗАХИСТ»
Максим Каралкін

Happy
Happy
0
Sad
Sad
0
Excited
Excited
0
Sleepy
Sleepy
0
Angry
Angry
1
Surprise
Surprise
0

3 коментарі до “ЧИ ПОТРІБНА УКРАЇНІ ТАКА ВІЙСЬКОВА ПРОКУРАТУРА?

  1. Військова прокуратура Південного регіону України :

    Начнем сразу, по сути. Как в любой сфере деятельности «рыба гниет с головы». Также и в органах военной прокуратуры. Мы боремся с коррупцией, но погрязли в ней больше всех. К примеру, военный прокурор Николаевского гарнизона майор юстиции Нагорный Дмитрий Петрович пришел на смену предыдущему прокурору, которого сняли по официальной причине – низкие результаты в борьбе с коррупцией. При том, что за это направление отвечал Нагорный Д.П. Настоящая причина состоит в том, что предыдущий прокурор просто не возил «дань» в Одессу, в частности заместителю военного прокурора Южного региона Украины подполковнику юстиции Мрочко Роману Николаевичу, которого в свое время «ставил» на должность господин Матиос. Стоит подчеркнуть, Мрочко и Нагорный знают друг друга еще по учебе, служили вместе в военной прокуратуре Луганского и Киевского гарнизонах. Конечно же старший товарищ “подсуетил” теплое место Нагорному в Николаеве, как и другим своим товарищам. Об этом позже. Так вот, став на должность военного прокурора Николаевского гарнизона Нагорный начал политику собирателей подати для себя и Мрочка. Так, теперь каждому командиру части с каждой проплаты по договорам Нагорному полагается 5% от суммы. В случае отказа командира ожидают уголовные производства, которые должны расследоваться нашими руками. В Николаевском гарнизоне Нагорный собрал себе карательную команду, которая по первому зову готова устроить «маски-шоу» любому командиру части. Это прокуроры Ребенко Павел Сергеевич и Липецкий Александр Павлович. Но самый прибыльный бизнес сейчас – это уголовные дела в отношении подрядчиков, которые строят казармы улучшенного типа, которые в свое время анонсировал Порошенко П.А. Так, в Николаевской области находится 21 объект строительства казарм для военнослужащих. По каждому субъекту хозяйственной деятельности открыты шаблонные уголовные производства с целью запугивания и отжима денег. К примеру, за закрытие уголовного дела по фирме «Винницкая строительная компания», которые строили казармы на Широколановском полигоне, господам Мрочко Р.Н. и Цибенко А.С. (военный прокурор Южного региона Украины) было завезено 50 000 $. Такая ситуация не только в Николаеве. Мрочко расставил своих возглавлять военные прокуратуры Запорожского, Кировоградского, Белгород-Днестровского. Друзья Мрочко поставлены на высокие должности в Херсонском, Днепропетровском, Одесском гарнизонах. Если говорить проще, то весь Южный регион Украины находится под властью Мрочко Р.Н. В сети есть новости о том, как органы военной прокуратуры в хозяйственных судах отстояли интересы государства и Министерства обороны Украины на земли Тарутинского полигона (Одесская обл.). Но мало кто знает, что эти земли размерами в тысячи гектар теперь обрабатываются фермерами «под крышей» Мрочко и Цибенко. Но несмотря на всю сложность ситуации в органах военной прокуратуры остаются офицеры, для которых такое положение вещей неприемлемо и которые ждут серьезных перемен. Перемен не только локальных, а масштабных. Мы хотим работать честно. А мздоимцы должны сидеть в тюрьме. И знаем, как это сделать!

Коментування закрито.