ЧИ ПОЧНЕ РОСІЯ ПОВНОМАСШТАБНУ ВІЙНУ ПРОТИ УКРАЇНИ?

10.04.2018

Кількість переглядів 394

Будь-які зміни політичного курсу РФ викликають зрозумілі побоювання і питання про майбутнє України. Чергове перепризначення Путіна показує – його клан буде при владі довічно. І найголовніше – плани Путіна по знищенню України за весь цей час не зміняться.

Однак загрози великої повномасштабної війни в даний час немає, і в найближчій перспективі, протягом найближчого року, цього не станеться гарантовано, за моїм прогнозом – і ось які фактори на даний момент про це говорять.

Чому? (с)

Соціальний фактор. Путін вважає себе месією, який намагається зібрати “русскій мір”, не розуміючи, що збирати треба не держави, а суспільство. А українське суспільство від Росії відірване назавжди, після тисяч загиблих і після повного розкладання проросійських рухів в Україні ніяка інтеграція неможлива, навпаки, процеси розриву і скорочення контактів тільки посилюються. Російське вторгнення до Криму і на Донбас було небезпечно не своєї військової складової – а тим, що загроза російській окупації створила всередині українського суспільства вибухонебезпечну ситуацію, і знайшлися тисячі обдурених російською пропагандою людей, які вирішили підтримати неминуче здавалося б вторгнення і виступити проти своєї країни. Зараз така загроза відсутня. Українське суспільство бачить перед очима приклад Донбасу і Криму, і ставлення до російського вторгнення у більшості однозначне – це буде жорстока війна, буде зруйнований весь звичний світопорядок, і війна в своєму будинку людям не потрібна. Москва вже перестала бути альтернативним центром влади в Україні в порівнянні з Києвом. Суспільство зробило вибір, і його вже не розхитати.
Зовнішня політика. У 2014 році міжнародна підтримка України не була єдиною і ефективною. Тільки криваві жертви героїв Іловайська, які потрясли весь світ готовністю боротися, але не здаватися в полон росіянам, змусили Захід втрутитися у війну в Україні – це сталося тільки в вересні 2014 го. Зараз умови інші – Росія повністю обкладена санкціями, російська економіка паралізована, і зростання економіки зупинився. РФ перестала бути майданчиком зростання, “Іскандер” вже не сміються, бо Захід послідовно розриває всі контакти і зв’язки. У разі війни санкції будуть посилені, а поставки озброєння підуть в куди більш значних розмірах.
Обороноздатність. У 2014-му році української держави не було, армія і структури безпеки представляли собою жменьки ентузіастів. У головах багатьох військових не вкладалося як можна воювати проти росіян, проти братнього народу. Сьогодні сумнівів немає ніяких. Росія – це ворог, і опір буде незрівнянно більш ефективним. Число людей, які навчилися воювати, організація держави для війни – зросли незрівнянно, і ніяких надій на розвал армії, на масову здачу в полон бути не може. Українці показали достатню кількість прикладів, коли вони стоять на смерть навіть в самих безнадійних умовах. Сьогодні ресурсів і можливостей і кадрів для війни в Україні набагато більше. Путін вже не зможе вести війну “іхтманетамі” як в 2014-му – потрібно повноцінна мобілізація російської армії, другі і треті ешелони, ротації, розгортання величезних армій. А це означає великі втрати і низки трун з України в РФ – куди більші низки ніж з Афганістану свого часу. Великі втрати для Путіна – це і є ураження, тому що сама ідея українців, які чекають “звільнення від хунти” провалилася після того, як сотні трун “іхтамнетов” поїхали в РФ в 14-м. У разі великої війни труни підуть тисячами на місяць.
Слабкість російської держави і суспільства. Сама путінська Росія як спадкоємиця СРСР страждає усіма системними недоліками. У Росії відсутня самостійне громадянське суспільство, все контролюється Кремлем. І ідея глобальної мобілізації, великих жертв заради завоювання України в РФ абсолютно не популярна. Росіяни люблять Путіна за телевізійні перемоги, а самі ставати гарматним м’ясом в реальній війні не збираються. У Росії відсутні сили для великої війни.
Внутрішня політика. Так, це велика вразливість. Ситуація в Україні напередодні виборів не стабільна, економіка стагнує, і це провокує ворога на атаку. Також війна є вигідним способом і для самого Путіна відвернути російське суспільство від купи внутрішніх проблем і падаючої економіки. Війна для Путіна спосіб вирішити проблему Донбасу – змусити Україну і Захід сісти за стіл переговорів і прийняти рішення, яке чекає Кремль від України – повернути Донбас і визнати окупацію Криму. Путін не хоче усвідомити, що війну за незалежність в Україні вела не «хунта” і не правляча верхівка, як в РФ – а народ, і відкату назад і поступок агресору, знищення власної держави зсередини наш народ не допустить.

З усіх факторів, які можуть привести до великої війни з Росією, Україна має переваги по чотирьом з п’яти. Росія має набагато слабші позиції і тому великий війни не буде. У Путіна немає шансів на перемогу в такій війні.

Журналіст Юрій Бутусов