У понеділок 31 березня рано-ввечері в Гамбурзі сталася надзвичайна подія: вовк накинувся на жінку просто на міській вулиці — серйозно поранив її в обличчя. Напад стався близько 19:00 у жвавому районі Альтона — неподалік магазину IKEA. Постраждалу госпіталізували.
Після нападу хижак почав іти не в ліси, а в бік центру міста. Пізно ввечері поліція виявила його у самому серці Гамбурга. Звір кинувся тікати і поводився як справжній злочинець: стрибнув у озеро Бінненальстер. Але поліцейські наздогнали хижака, витягли його з води за допомогою петлі, помістили в клітку і передали мисливцеві, який вивіз тварину з міста.
Розповідаючи цей сюжет із першим за 30 років нападом вовка на людину в Німеччині, ми припускали, що хижака буде приспано. Але ми помилилися. У Гамбурзі почалися демонстрації на захист «нещасного чотирилапого». З’явилися свідки, які стверджували, що він не вкусив, а лише зачепив лапою обличчя жінки. Та й усе, чого, на думку самозваних адвокатів, хотів сірий від своєї випадкової Червоної Шапочки — щоб вона не заважала йому здобути свободу.
За такого розкладу термін уже загрожував не вовку, а постраждалій. Але тут усе обійшлося.
У результаті вовк вийшов на волю… умовно-достроково. З GPS-нашийником замість браслета.
Місцеперебування хижака тепер відоме будь-якої миті. Якщо він знову вирішить відвідати населений пункт, наглядовий відділ в особі мисливців може негайно втрутитися. Сенатор з охорони навколишнього середовища Катаріна ФЕГЕБАНК назвала це «умовним звільненням» — і, схоже, не жартома. Вовк тепер живе як зразковий піднаглядний громадянин: ні кроку без контролю, ні стрибка без наслідків.
Джерело: Boris Fel
Дурніше новини в тебе Рома ще не було. Навіть вовк отримав покарання а твій Музично ні, як ти писав доктор історичних наук, ти його ховаеш? Ви ж ним були такі друзі.
Ось новина: Викладач ОНУ Музичко сховався від службового розслідування
Адміністрація вишу офіційно не може розпочати службове розслідування, бо пан Музичко не виходить на зв’язок і не відповідає на дзвінки. Проректорка Майя Ніколаєва навіть попросила активістів: «Якщо можете — передайте йому, щоб почав з нами спілкуватися».
Під стіни університету вийшли 17 активістів з плакатами на підтримку викладача. Але є нюанс — ні сам Олександр Музичко, ні лідерка організації «Робимо вам нерви» на акцію не з’явилися.
Окрім вимкненого телефону, професор вирішив закрити свій профіль у Facebook. Мабуть, після гучних заяв про “культурну незалежність” та критику суспільства через висловлювання про смерть актора Комарова, пану Музичку захотілося стати незалежним й від відповідальності за свої слова.
Скажи Рома ти підтримуєш його та його слова?
Олександр Євгенович Музичко — знаний український історик, доктор історичних наук та професор кафедри історії України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Його діяльність є вагомою для розуміння розвитку української історичної науки, особливо в контексті Південної України.
Ось ключові аспекти його наукового та професійного шляху:
Наукова спеціалізація та інтереси
Олександр Музичко зосереджений на дослідженні інтелектуальної історії України та біографістики. Основними напрямками його роботи є:
Історіографія: вивчення того, як писалася історія України в різні періоди.
Український національний рух: дослідження діяльності українських громад та інтелектуалів на півдні України (зокрема в Одесі) у XIX–XX століттях.
Грушевськознавство: вивчення спадщини Михайла Грушевського та його наукової школи.
Історія Одеси: розкриття українського обличчя Одеси, яке тривалий час нівелювалося імперськими та радянськими міфами.
Викладацька діяльність
Як професор ОНУ ім. І. І. Мечникова, він викладає низку фундаментальних дисциплін для майбутніх істориків:
Історія України (різних періодів).
Історіографія історії України.
Спецкурси, присвячені видатним постатям української науки.
Громадська позиція
Професор Музичко відомий своєю активною проукраїнською позицією. Він часто виступає як експерт у ЗМІ, розвінчуючи історичні фейки та пропагандистські наративи, що стосуються історії Північного Причорномор’я. Його праці допомагають повернути Одесі та регіону їхню справжню українську ідентичність.
Важливі праці
Він є автором численних монографій та сотень наукових статей. Серед його значущих робіт можна виділити дослідження, присвячені таким постатям, як Михайло Слабченко, Іван Панкевич та інші діячі, чиї імена були репресовані або забуті.
Музычко — этот дегенерат с печатью вырожденца на лице! Подлец и мерзавец, лжец и провокатор! Трус и русофоб, «патриот»-уклонист, разлагающий детские души своей ненавистью и злобой. Он такой же профессор, как Рома журналист.
У них волков даже ценят. А тут каждую собаку и кошку норовят убить.
Те, що російсько-щелепний романчик назвав “петлею”, українською мовою звучить як “зашморг”. Можна арканом називати. Коли вже для журналістів і публічних осіб запровадять відповідальність за популяризацію суржика чи мови агресора? Написав “петля” – сплати штраф.
І за абсурд та брехню слід штрафувати. Наприклад, якщо вовка з опусу поліцейські передали мисливцю, то ошийник з GPS-трекером коли на вовка почепили? На березі озера? Такий трекер має бути табельним (перебувати на обліку/балансі), і для його застосування до дикого звіра у Німеччині має бути прийняте відповідне рішення. Хто і коли таке рішення ухвалював? Чи вовка знову вже у лісі спіймали і почепили на нього ошийник?
Практика маркування (кільцями, чіпами тощо) диких тварин, риб і птахів є давньою. Задля відстежування маршрутів міграції, контролю за популяцією, захисту від браконьєрів і зникнення.
На даний час УСІ домашні тварини у Німеччині є чіпованими, домашній худобі, котам і собакам під шкіру заганяють спеціальну капсулу. Так само чіпують диких кабанів і лисиць, що просто ходять вулицями німецьких міст і сіл як у себе вдома.
Тому про GPS-трекер на ошийнику вовка віриться дуже важко.