ТИСК ПРАВООХОРОНЦІВ НА АДВОКАТА НЕ ПРОЙШОВ. СУД ПОСТАВИВ КРАПКУ

Редакція онлайн-медіа «АЛЬТЕРНАТИВА.ОРГ» спостерігала за ситуацією навколо адвоката Андрія СМИРНОВА, який заявляв про тиск на нього з боку правоохоронців через його недієздатного брата, якого Андрій підтримує з дитинства.

Під час досудового слідства в одному з кримінальних проваджень слідчий слідчого управління ГУНП в Одеській області та представники департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України збирали матеріали щодо представників адвокатської спільноти.

Як повідомив нам адвокат Андрій СМИРНОВ, під час збору такої інформації матеріали цього кримінального провадження стали використовуватися як інструмент тиску та вимагання.

Одним з епізодів цієї історії стало звернення правоохоронців до органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому правоохоронці вимагали скасувати опіку Андрія СМИРНОВА над його недієздатним братом.

Водночас самому адвокату, як він стверджує, не повідомили про підозру в межах цього кримінального провадження, на яке у своїх запитах завжди посилалися правоохоронці, а конкретних фактів неналежного виконання ним обов’язків опікуна встановлено не було.

Незважаючи на це, працівники Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради звернулися до суду з вимогою скасувати опіку адвоката Андрія СМИРНОВА над його недієздатним братом.

Виникла парадоксальна ситуація.

22 січня 2026 року у справі № 521/18637/23 суд продовжив ще на два роки строк дії рішення про визнання брата Смирнова недієздатним та повторно призначив Андрія СМИРНОВА його опікуном саме за зверненням органу опіки.

Попри це, орган опіки в іншому судовому провадженні продовжив домагатися звільнення СМИРНОВА від обов’язків опікуна.

І ось, 15 липня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси поставив крапку в цьому спорі. У справі № 521/20885/25 суд повністю відмовив у задоволенні заяви органу опіки та вказав, що:

абсолютно не доведено, що Андрій СМИРНОВ неналежно виконує обов’язки опікуна;
не встановлено жодного конкретного факту порушення прав чи інтересів підопічного;
доводи органу опіки не підтверджені належними та допустимими доказами;
підстав для звільнення Андрія СМИРНОВА від обов’язків опікуна не існує.

Виходить, що одностайне рішення дев’яти членів комісії, які голосували за звільнення Андрія СМИРНОВА від опіки над братом, не витримало судової перевірки. Тепер залишаються запитання:

якими доказами керувалися члени комісії, коли одностайно голосували за звернення до суду?
чому орган опіки продовжував судовий процес, якщо в іншій справі суд підтвердив повноваження Андрія СМИРНОВА як опікуна ще на два роки?
і чи справді йшлося про захист прав недієздатної людини — чи це була спроба тиску на адвоката?

І найголовніше:

скільки триватиме сліпе виконання всіх запитів правоохоронних органів органами місцевого самоврядування?
чому не припиняється ця ганебна практика сталінських часів, коли будь-яка вимога поліціянтів, законна чи незаконна, відразу сприймається як обов’язкова?

Мені здається, що у цих комісіях зазвичай сидять ті, хто взагалі не розуміється на правах і законах, а тому їм не відомо, коли вимога є законною, а коли — ні.

Ще матеріали на тему:

Роман ВАРШАНІДЗЕ

АЛЬТЕРНАТИВА.ОРГ