Слониха Венді народилася в дикій природі в Індії. Ще в дитинстві її відловили та вивезли до Європи торговці дикими тваринами. До Одеського зоопарку її привезли з Чехії. Інформації про те, що вона нібито була в цирку, я ніде не знайшла.
Потім привезли ТАРУНА, теж відловленого малим у лісах Індії. Усіх спіткала важка доля.
Двох синів продали малими до цирку, де вони й померли: ДЮК — у 2 роки (2004–2006), ФАНТИК — у 4 роки (1992–1995). Забрали їх у молочному віці. У ВЕНДІ був важкий мастит.
ТАРУН зламав бивень і страждав від інфекції. Німці двічі пропонували провести операцію, але тодішній директор Тіллє не погоджувався. Коли за іншого директора операцію нарешті провели, було вже запізно: око вигнило, а за свідченнями працівників, там було «відро гною».
ТАРУН помер у 2008 році. ВЕНДІ не давала забрати його тіло.
Покійна завідувачка Вікторія НАГОРНА напувала її алкоголем, щоб вона не заважала забрати ТАРУНА. Це було 18 років тому.
ТЕНДІ, їхня донька, жила в Харкові й страждала від спадкової хвороби. Згодом вона померла (1998–2021). У Харкові за нею добре доглядали.
ВЕНДІ залишилася одна й животіє. Вона чудово знає своє ім’я і все пам’ятає. Саме тому не підпускає до себе людей, бо вони завдавали їй болю.
- Скажіть, хіба не видно, що їй тут погано?
- Чи може тварина бути щасливою в таких умовах?
Щоразу, коли я розповідаю про ВЕНДІ, я плачу.
Слони — надзвичайно розвинені, соціальні та чутливі тварини. Вони пам’ятають, прив’язуються, переживають втрати й стрес. Самотність для них неприродна: їм потрібні інші слони, спілкування та стабільні соціальні зв’язки, особливо самкам!
Уся інформація взята з племінної книги слонів Європи. Додатково можна ознайомитися тут:
Vendi
Анжеліка КАРАПЕТЯН
KARAPETIAN_MEDIA
