ЗЕМЕЛЬНА «ЄПАРХІЯ» ЖАННИ МАНДРИЧЕНКО: KADORR, 37 ЗВЕРНЕНЬ І НОВА КОМІСІЯ

Земельні питання для Жанни Мандриченко — далеко не нова сфера.

Ще до депутатства вона представляла KADORR Group. У 2016 році ЗМІ називали її юристкою KADORR Group, в інших публікаціях — головною юристкою компанії. З 2013 до 2018 року Мандриченко очолювала ТОВ «Благо Консалт».

Одного разу Мандриченко навіть особисто вийшла до депутатів Одеської міськради, коли ті намагалися провести перевірку на одному з об’єктів KADORR (фото внизу).

Тепер уже як депутатка вона фактично пропонує створити комісію, яка в Одесі вже існує, але значно розширити її повноваження — на земельні спори за участю юридичних осіб. Це можуть бути забудовники, девелоперські компанії, власники чи орендарі землі, підприємства та інші організації. Хто саме стоїть за конкретними зверненнями, наразі невідомо.

Чинна комісія з розгляду земельних спорів створена рішенням виконкому від 25.03.2021 № 106. Вона розглядає визначені Земельним кодексом категорії спорів між громадянами, наприклад щодо меж сусідніх ділянок.

Тепер рішення виконкому пропонують скасувати та створити фактично аналогічну комісію, але з можливістю розглядати також спори між юридичними та фізичними особами.

ЮРИДИЧНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ МІСЬКРАДИ ЗАПЕРЕЧУЄ ПРОТИ ТАКОГО РОЗШИРЕННЯ.

«Якщо Земельний кодекс говорить про те, що комісії з розгляду земельних спорів розглядають виключно спори між фізичними особами, то не треба створювати аналогічну комісію і наділяти її повноваженнями, які не передбачені законом», — пояснила директорка Юридичного департаменту Інна Поповська.

Що це за 37 звернень?

За словами Мандриченко, сьогодні є близько 37 звернень юридичних осіб, які чинна комісія не може розглянути.

Але тут принципове питання: що це за звернення і кому вони належать?

Земельні питання юридичних осіб міськрада і так може розглядати. Водночас спори щодо володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу відносить до виключної компетенції суду.

Тобто якщо ці 37 звернень належать до компетенції міськради – навіщо нові повноваження комісії? Якщо це спори, які має вирішувати суд, – як комісія може отримати повноваження, яких їй не дає закон?

Поповська навела конкретний приклад: юрособа будує багатоповерхівку, а сусід-фізособа не погоджує проєкт землеустрою. За її словами, постійна депутатська земельна комісія вже може оцінити мотиви відмови та законність проєкту і вирішити, чи виносити питання на сесію.

За новою схемою земельне питання фактично проходитиме додатковий етап:

1) Комісія з розгляду земельних спорів
2) Постійна депутатська земельна комісія
3) Подальше рішення щодо земельного питання

«Для чого — незрозуміло», — зазначила Поповська.

До того ж відсутність погодження суміжника не завжди означає наявність спору. 10 липня 2026 року Одеський окружний адмінсуд у справі № 420/24143/25, посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду, зазначив: погодження меж є допоміжною стадією, а відсутність підпису суміжника сама по собі не повинна блокувати земельну процедуру. Міськраду зобов’язали розглянути питання, але суд не погоджував межі й не передавав землю замість неї.

А тепер – 700 звернень

У власному офіційному звіті Мандриченко за 2025 рік зазначено, що вона «працювала та очолювала комісію з розгляду земельних спорів», на якій було розглянуто близько 700 звернень від фізичних та юридичних осіб.

Тоді виникає ще одне питання: якщо чинна комісія не уповноважена вирішувати земельні спори юридичних осіб і саме цим пояснюється необхідність змін, то що означають 700 звернень від фізичних та юридичних осіб у власному звіті Мандриченко? Що саме комісія робила зі зверненнями юросіб?

За словами Мандриченко, склад комісії після змін фактично залишиться тим самим. Хто її очолить, поки невідомо. Чинну, відповідно до її ж депутатського звіту, очолювала саме вона.

І тут питання стає вже не лише юридичним.

Чинна комісія створена виконкомом. Тепер це рішення пропонують скасувати і створити комісію з ширшими повноваженнями. Водночас окремі депутати в особистих розмовах зі мною висловлювали недовіру до рішень та кадрового вибору виконкому.

То чи йдеться лише про 37 звернень юридичних осіб, чи ми спостерігаємо спробу перерозподілу впливу між виконавчими органами та депутатським корпусом у земельних питаннях?

І головне: кому належать ці 37 звернень і які саме питання пропонується вирішувати за новим механізмом?