Після кількох місяців наших звернень, консультацій та пошуку можливостей для лікування олениця Міла з Одеського зоопарку була передана до реабілітаційного центру в Миколаївській області.
Проблеми зі здоров’ям тварини почалися в жовтні 2025 року. Двадцять восьмого квітня 2026 року було зафіксовано, що самка оленя має серйозну травму ноги з відкритою раною. За однією з версій, ушкодження могло виникнути внаслідок конфлікту з іншими оленями у вольєрі. Не виключено, що оленицю вдарив самець, у результаті чого вона отримала перелом.
Після травми штатний ветеринарний лікар Одеського зоопарку КОСТКО Петро Петрович провів оперативне втручання; з його слів, він провів операцію без рентгенівського знімка.
Однак у квітні стало очевидно, що стан кінцівки не покращується. Саме тоді ми звернули увагу на ситуацію та почали порушувати питання щодо подальшого лікування тварини.
Мною та Олександрою ГАРБАР як членами робочої групи з перевірки ефективності роботи Одеського зоопарку було розпочато комунікацію з виконувачкою обов’язків директорки Одеського зоопарку Оксаною ТЕРМОСЕСЯНЦ. У результаті вдалося досягти домовленості: якщо буде знайдено відповідний заклад для лікування та реабілітації, а його умови влаштують адміністрацію зоопарку, тварину можуть передати на подальше лікування.
Паралельно ми провели консультації з німецькими та українськими ветеринарними спеціалістами, надали їм фото- та відеоматеріали.
На наше звернення також відгукнувся ветеринарний лікар із Києва Андрій МАРУНЧИН, який ознайомився з наданими матеріалами та надав свої рекомендації щодо подальшого лікування тварини.
За результатами консультацій було отримано висновок про необхідність якнайшвидшого лікування тварини.
Коли ми повторно відвідали оленицю восьмого червня, стало очевидно, що стан ноги значно погіршився. На той момент місце для лікування вже було знайдено, тому розпочалася активна робота над організацією транспортування.
Під час підготовки з’ясувалося, що, за словами ветеринарного лікаря зоопарку, у закладі відсутні необхідні засоби для проведення седації тварини. Зокрема, не було препарату для седації та спеціальної рушниці. Необхідний препарат було придбано власними силами.
Для оцінки стану кінцівки було організовано виїзд спеціалістів до Одеського зоопарку, які мали провести рентгенологічне дослідження. Однак рентген не відбувся. В Ольги ПАВЛОВОЇ, завідувачки зооветеринарної частини, виникли сумніви щодо досвіду роботи рентгенологів із дикими тваринами. Водночас спеціалісти мали практику роботи з великими тваринами під седацією, тому ми вважали, що дослідження могло бути проведене.
Ветеринарний лікар КОСТКО Петро Петрович повідомив, що йому зле, і не вийшов, щоб провести седацію придбаними нами препаратами. Зійшлися на тому, що ветеринар дасть дозвіл на транспортування після консиліуму.
У максимально стислі терміни нами було придбано та доставлено спеціальний транспортний бокс для перевезення тварини. Його привезли до зоопарку пізно ввечері, оскільки зволікати зі станом олениці вже було неможливо.
Наступного дня стало відомо, що адміністрація Одеського зоопарку самостійно організувала перевезення Міли до реабілітаційного центру «Прайд» у Миколаївській області. Власниця Кіра ЖИЛКІНА прийняла Мілу через дружні стосунки з Олександрою ГАРБАР.
Ми зіткнулися з тим, що коли будь-які спеціалісти у сфері тварин чують, що треба лікувати або допомагати тваринам з Одеського зоопарку, вони від цього відмовляються. Так сталося, що тема Одеського зоопарку стала настільки конфліктною і токсичною для спеціалістів з Одеси, що ніхто просто не хоче братися за лікування цих бідолашних тварин.
Тварину транспортували під седацією у супроводі ветеринарного лікаря, який контролював її стан під час переїзду. Вони самостійно провели рентгенологічне дослідження та видалили металеву пластину. Однак результати аналізів крові нам надані не були.
Ми сподіваємося, що Міла отримає необхідне лікування та шанс на повноцінне відновлення.
Окрему подяку хочемо висловити Денису ЕВРЕЙ, який одразу долучився до допомоги в комунікації з ветеринарним лікарем Петром Петровичем. Під час війни Денис отримав тяжкі поранення, втратив обидві ноги через травми та некроз, тому добре розуміє, наскільки важливо не втрачати час у питаннях лікування.
Ми сподіваємося, що Міла отримає необхідне лікування та шанс на повноцінне відновлення. За словами ветеринарних лікарів, у неї є шанси не втратити ногу. Всі витрати на лікування ми взяли на себе.
Водночас громадськість і надалі контролюватиме ситуацію з утриманням та лікуванням тварин в Одеському зоопарку. Також ми продовжуємо вимагати проведення відкритого конкурсу на посаду директора зоопарку, про який раніше заявляли представники міської влади.
Окремо залишається відкритим питання оцінки дій та рішень усіх відповідальних осіб, від яких залежали лікування та стан олениці протягом останніх шести місяців.
Також актуальним є питання безпеки відвідувачів та хижаків. Відсутність засобів для седації може призвести до трагічних наслідків, які вже двічі мали місце в Одеському зоопарку — загибелі леопардів Казанови та Якси. За словами працівника зоопарку, самку Яксу знешкодив нинішній працівник реабілітаційного центру Одеського зоопарку та співвласник «Біопарку Кисловського» АЛЕКСАНДРОВ Борис Петрович, а самця — поліцейські за наказом ексдиректора БІЛЯКОВА Ігоря.
Щосуботи з 13:00 до 15:00 біля входу до Одеського зоопарку проходить акція «Ми живі, ми не експонати». Запрошуємо всіх небайдужих долучатися.
Акція спрямована на привернення уваги місцевої влади та адміністрації Одеського зоопарку до необхідності взаємодії з європейськими профільними організаціями, впровадження сучасних підходів до утримання тварин та покращення умов їх перебування в зоопарку.
Анжеліка КАРАПЕТЯН
KARAPETIAN_MEDIA
Під прицілом не тільки одеський зоопарк: як псевдоволонтерка та скандальний журналіст тероризують житловий масив в Овідіополі
13 червня, 22:00 Читать на русском
Новими цікавими подробицями обрастає конфлікт навколо одеського зоопарку. Виявляється, що зальотні «борці» за права тварин, які влаштували травлю дирекції, дуже популярні у себе вдома в Овідіополі. Настільки популярні, що сьогодні близько 20 місцевих мешканців влаштували мітинг, щоб привернути увагу до їхньої поведінки.
Наприклад «волонтерка» Олеся Чубатюк — справжня зірка у своєму місті. Саме вона зробила у дворі багатоповерхівки по вулиці Тараса Шевченка «притулок» для собак, перетворивши життя сотень людей на щоденний кошмар. Підтримує її залякуючи невдоволених місцевий журналіст Роман Варшанідзе.
Задаватися риторичними питаннями — чому вони припхалися до Одеси, а не вирішують місцеві проблеми ми не будемо. Розкажемо лише, що думають місцеві мешканці про цих діячів.
Від котячого смороду до собачого гетто
Усе починалося кілька років тому з банального прохання Чубатюк до мешканців дому, дозволити її котам перезимувати в під’їзді. Жінка обіцяла повний порядок та прибирання. Проте обіцянки швидко розстаяли.
Мешканець дому Андрій каже, що коли люди стали їй нагадувати, що за тваринами треба прибирати бо в підїзді смердить, вона спочатку ігнорувала їх, а потім перейшла на триповерхові мати, образи та агресивні повідомлення в месенджерах.
Згодом «котяча епопея» переросла у масштабне собаче знущання. Прямо у дворі, поруч із гаражами та дитячим майданчиком, Чубатюк самовільно огородила сіткою територію, створивши так званий «вольєр». У пікові моменти там перебувало до 20 собак одночасно.
Більше того, часто Чубатюк випускає собак з вольєру і ті лякають людей, кидаються на дітей, одного разу, мешканці ледь відбили дитину у свори.
«Вони постійно лають і вдень, і вночі. Неможливо ні спати, ні нормально жити. Викликаємо поліцію, ті реєструють заяви і їдуть. Реакції від правоохоронців — нуль», — скаржиться чоловік.
Мешканка Галина Натіна додає, що «волонтерка» вирішила переорієнтуватися на собак, бо зрозуміла, що під цим приводом можна збирати більше грошей з довірливих людей. Але й котів зилишила, облаштувавши їм місце у підвалі, який мав би слугувати людям укриттям. Замість того, там стоїть сморід і заходити туди неможливо.
Тварини їдять одна одну
Найстрашніше те, що Чубатюк абсолютно не дбає про своїх підопічних. За словами очевидців, тварини постійно голодують, через що в загороді панує кривавий хаос. Собаки зводять рахунки між собою, загризають котів та власне потомство.
Сусіди згадують моторошні кадри, які вдалося зафіксувати на відео: величезна овчарка, яка постійно бігає за «волонтеркою», душить маленьких цуценят, яких Чубатюк щойно випустила з квартири, та тягне їхні трупи за гаражі. Також голодні собак їдять котів і всі ці жахливі звуки люди чують постійно. Наразі у вольєрі та навколо нього постійно крутяться близько 4–6 найбільш агресивних особин.
«Там стоїть такий сморід, що несила дихати. Собачі екскременти не прибираються, там уже черви завелися повсюди! Поруч із моїм гаражем вона власноруч вирила яму, куди просто зливає все це лайно», — розповідає Галина Натіна.
Життя у дворі заблоковане. Діти віком від 6 до 12 років не можуть спокійно пройти доріжкою — пси кидаються на них через сітку, змушуючи малечу тікати в паніці. Постійний гавкіт, виття та розбірки зграї посеред ночі не дають спати всьому мікрорайону.
Обережно! Відео містить чутливий контент!
Особливо гостро ця ситуація б’є по тих, хто потребує спокою найбільше. У будинку проживає чоловік Валентини Миколаївни Герус — ветеран війни, учасник бойових дій (УБД), який шість років провів на фронті, захищаючи Україну.
«Він прийшов з війни не для того, щоб воювати тут, у власному домі. Він хоче елементарного спокою — виспатися! Це не просто крик душі, це нахабне знущання над людьми», — обурюється Валентина Миколаївна.
Люди зверталися не тільки до поліції, а й до місцевої влади, але безрезультатно. Головною причиною такої безкарності Чубатюк люди називають її близького соратника, місцевого журналіста Романа Варшанідзе. Він виконує роль «силового та інформаційного даху» для псевдоволонтерки.
Коли обурені люди викликають поліцію, Варшанідзе з’являється на місці як особистий адвокат Чубатюк. Він веде себе вкрай агресивно: не пред’являє журналістського посвідчення, без дозволу знімає змучених людей на камеру, тероризує їх, збирає плітки та розповсюджує наклепи.
Ба більше, Варшанідзе безпосередньо причетний до брудних провокацій. За свідченнями жителів, коли у місті вимикають світло, цей тандем під покровом ночі влаштовує дивні рейди. Вони їздять на авто по всьому Овідіопольському району, збирають на смітниках бродячих собак і звозять їх у двір будинку, збільшуючи популяцію небезпечної зграї.
А коли у дворі стається чергова смерть тварини через неналежний догляд, Варшанідзе разом із Чубатюк влаштовують інсценування «навмисного отруєння». Вони підкидають трупи тварин під вікна, звинувачуючи в цьому ні в чому не винних сусідів, та викликають поліцію під камери.
Дійшло вже й до відвертого криміналу. Оскільки більшість мешканців будинку мають автотранспорт, Чубатюк перейшла до прямих погроз псування майна. Після чергової вистави з «отруєнням» тварин, під лобове скло автівок у дворі почали масово підкидати записки з текстом: «Не буде тварин — не буде ваших консервних банок».
Деяким людям приходили SMS-повідомлення з вимогою «угомонити сусідів», інакше «позвенять і стекла в квартирах, і машини будуть побиті». Всі ці докази люди зберігають.
Одна з колишній мешканок будинку, яка хворіє на рак, розповіла, що Варшанідзе на замовлення її колишнього чоловіка тероризує її та пропонував жінці заплатити йому 300 доларів, щоб він не публікував брудну статтю про неї.
Люди б’ють на сполох та вимагають негайного втручання правоохоронних органів Одеської області.
Читали вже цю туфту замовну від Бєлякова/Большедворової. Особливо сподобалося про “одну колишню мешканку будинку” — ви розумієте, що ця Абрамова ніколи не мешкала в Овідіополі! Вона з Великодолинського. Вона кинула господаря квартири по вулиці Кооперативній, пограбувала його хату та чухнула. Уявіть, коли вона таємно виїжджала, вона навіть унітаз скрутила в туалеті!!! Тому, коли робите матеріал, не треба, як путін, возити за собою підставних страждальців. Абрамова ніколи не мешкала в Овідіополі.
Додам лише, що ця Абрамова взагалі зараз живе у Біляївськму районі.
Бачу Ви так обізнані долею цієї жінки, теж оплатили 300 у.е варшенідзе за репортажі про неї? Чи вам по скидке обходиться?
В смысле? Дома зверей червяки съедают,а эти зоозащитники оленя спасают в зоопарке? или это уже потихоньку вывозят зверей, освобождают территорию зоопарка?