Кількість переглядів 487
15 серпня 2019 року в Овідіопольському районному суді Одеської області продовжився розгляд позову слідчого Овідіопольського відділу поліції Шаха Т.А. про захист честі, гідності та ділової репутації, яку він вважає, що втрачає з причини розміщення на сайті «Альтернатива.орг» статей Савко Л.Г.
Адвокат Савко Л.Г. та Варшанідзе Р.А. Кристина Артем’єва надала до суду договір про обслуговування і копії платіжних документів про сплату послуг та повідомила, що слідчий Шах Т.А. відмовляється отримувати процесуальні документи, які йому направляються за допомогою пошти та не бере їх навіть нарочно.
„Никакие документы доказательной базы, которые поучаете Вы (суд – ред.) и Варшанидзе вовремя и в срок, он отказывается получать,“ – висловила своє обурення судді Бочарову відповідачка Лариса Савко.
Також Савко Л.Г. подала клопотання про допит додаткового свідка Михайліщева В.І. Позивач Тимур Шах заперечує проти допита цього свідка.
У зв’язку з тим, що Тимуру Ахмадовичу треба ознайомитись з документами адвоката та необхідності уточнення клопотання про допит свідка справу відклали на 10 жовтня 2019 року на 14 годину.
Роман Варшанідзе, Андрій Хлопчик
АЛЬТЕРНАТИВА.ОРГ
Чому дана справа мені цікава.
По даній справі можливо прослідкувати межу, вільного висловлювання, доступ до інформації, а також довіру до наших державних службовців ….
Так особа звертається до правоохоронних органів, оскільки вважає себе не в безпеки…. Що може відчувати особа «потерпіла» спілкуючись по справі з слідчім?! Я, наприклад, вважаю, що безпеку, або впевніть, що її вислухали…. Я якщо «потерпіла» відчуває страх, недовіру, тиск, чия це провина!?
Що робити особі, якщо вона відчуває, та розуміє, що посадова особа не бажає розслідувати її справу, та вона в небезпеки…
Що робити журналісту, коли до нього звертаються з проханням та просять опублікування інформації, яка суспільно має інтерес. (мабуть бігти до правоохоронних органів брати дозвіл ?!)
Да ми бачимо щодня наших, посадових осіб, інколи ми також звинувачуємо їх в наших бідах, в нашій неспроможності, в нашій недолугості, необізнаності…. Ми вимагаємо від них, щоб вони вирішили всі наші труднощі… «потішали наше самолюбство»
Де ця межа між обов’язком та правом, та вільним доступом до інформації. Як людям робити оцінку посадових осіб про їх роботу, якщо журналісти будуть мовчати, як відновити або налагодити довіру людей до правоохоронних органів?!…. Як посадовим особам виконувати свої обов’язки, та захищати свою честь. Що таке ділова репутація?!
Я вважаю лише прозове та відкрите спілкування, обоюдний виклад обставин.
Що скоріше відновить довіру до правоохоронних органів – після звернення «потерпілих» позовна заява про захист честі, або спілкування, відкрите, з людьми, адже податки які вони сплачують, щоб посадова особа мала заробітну плату, не для того щоб отримати позови?!
Чи може журналісти інформувати громадськість про події, якщо правоохоронні органи будуть подавати позови до них, а не викладати своє бачення обставин.
Чи очікую, я що суд першої інстанції буде неупередженим, скориш я маю надію, що після справи Ірини з депутатом, суд буде враховувати як закон, практику та суспільний інтерес. Так визнання інформації негативною чи позитивною – це скоріше результат оцінки інформації людиною, аніж характеристика інформації як такої. Сама по собі інформація (якщо не включати оціночні судження) є нейтральною, а її „негативність” чи „позитивність” – наслідок людського сприйняття. Люди мають отримувати інформацію, а робити висновки повинен кожний для себе.
Пожимо, побачимо, з вирою та надією в майбутнє та нашою дійсністю зараз.
Як зазначив Європейський Суд у своєму рішенні у справі Салов проти України (заява № 65518/01), сама по собі стаття 10 Конвенції не забороняє обговорення або поширення отриманої інформації, навіть якщо виникають істотні сумніви щодо її вірогідності. Якби це було не так, то це означало б, що люди були б позбавлені права виражати свої погляди і думки про заяви, зроблені у ЗМІ, що накладало б необґрунтовані обмеження на свободу вираження поглядів, гарантовану статтею 10 Конвенції [8]. Але необхідно пам’ятати, що закон захищає права та інтереси, але не почуття позивача. Дійшовши висновку про те, що поширена інформація є достовірною, виходячи зі змісту ст. 277 ЦК України суд має відмовити у задоволенні вимог позивача про публікацію відповіді. Висновок про достовірність поширеної інформації означає її належну якість. Закон не передбачає обов’язку суспільства поглинати всю інформацію, котру йому хтось забажає надати. Виходячи з цього, позивачеві не гарантовано право повідомити суспільству просто альтернативну точку зору або власне пояснення, якщо первинне повідомлення відповідало дійсності. Однак це не позбавлятиме позивача права самотужки донести до громади власну думку без підтримки з боку держави. Тут, напевне, вже мають бути задіяні ринкові механізми. У такому випадку позивач має сам (без допомоги суду) докласти зусиль, аби поінформувати суспільство про свою точку зору. Не даремно у цій статті використано аналогію інформації з їжею. І як їжа буває здоровою і нездоровою, так і отримання інформації не завжди може йти на користь суспільству. Інтерес суспільства може бути як здоровим, так і навпаки. Задоволення порожнього інтересу не є благом.
Ув. адвокат Кристина Артемьева, а вы за комменты отельную плату берете с Савко? Или эту воду бесплатно заливаете ?! Ну ведь Вы ж сами завтра, как адвокат, будете защищать, конечно же за гонорар, сторону исца в подобном деле. . . Интересно, есть ли у вас нарезки решений ЕСПЧ, в обратку. . . Ответ, конечно есть . . . Что говорит только об одном, что о вы и сами истину не видите, а это плохо. Но в целом, “домо аригато” за бесплатные уроки.
Ну раз вас интересует мой гонорар, та оплата, то могу в личку скинуть…
вопрос к вам в чем “вода” практика ЕС ?! да если ко мне обратиться человек, который будет считать, что его честь оскорблена, то если я и соглашусь на на представительство интересов, то буду исходить из обстоятельств дела, интересов доверителя. В данном деле я не вижу, как юрист, что истец таким образом защитит свою честь и достоинство…
Я всегда говорю своим клиентом, что они моя работа, и ни чего личного… ни к судьям, ни к оппонентам. Есть работа, и я ее стараюсь делать хорошо. Да я, берусь за дела, которые мне интересны, для своего развития, при этом получая гонорар?! Да мне нравиться писать комментарий и читать, дискутировать “здоровое дискутирование”. Если вас интересует, то да есть у меня нарезки, читала лекцию в юстиции, по теме “защита чести и достоинства” тема была раскрыта с двух сторон. Да и какой профессионал возьмет дело и не проработает его ?! И почему вы решили, что я не вижу другую сторону, или вы считаете что я буду своим оппонентам добровольно карты в куки давать?! И да я буду в свободное время информировать людей про их права и не важно их статус, должность и полномочия. Я хочу жить в правовом государстве, а для этого люди должны знать свои права, и обязанности.
Благодарю за комментарий.
27 червня 2018 року м.Київ справа №766/12234/17 провадження №61-11673св18
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/75042858)
25 червня 2018 року м.Київ справа №524/330/16-ц провадження №61-13061св18
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/75042491)
15 серпня 2018 року м.Київ справа №207/1161/17 провадження №61-12828св18
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/75970148)
28 березня 2018 року м.Київ справа №761/8035/16-ц провадження №61-13161св18
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/73157048)
24 травня 2018 року м.Київ справа №487/4447/16-ц провадження №61-7170св18
бесплатно! думаю, что я не одна такого мнения…. что чувства, есть чувства….